ПРОЖИВАННЯ ТА ХАРЧУВАННЯ В КОМПЛЕКСІ "ЧОТИРИ ГОРИ"

На території рафтинг-парку «Чотири Гори” розміщений однойменний готель.
Заклад налічує 8 номерів (на 2 та 3 поверхах, загальна місткість – 29 осіб), а на 1 поверсі розташовані рецепція, кафе та бар, мангал, тераса з видом на Черемош. 

Поруч знаходяться хостел “Чотири Гори” (більш економний варіант, наприклад, для мандрівників, що прямують на Піп-Іван), здатний розмістити 36 осіб.

Ціни на проживання в готелі :

  • номер люкс (для 2 осіб), з терасою – 550 грн/доба
  • тримісний номер (для 3 осіб) – 450 грн/доба
  • сімейний номер (для 4 осіб) – 500 грн/доба
  • чотиримісний номер (для 4 осіб) – 550 грн/доба
  • п’ятимісний номер (для 5 осіб) – 600 грн/доба

Ціни на проживання в хостелі :

  • 80 грн/доба з однієї людини

Село БИСТРЕЦЬ

Бистре́ць — село Верховинського району Івано-Франківської області.

Відстань до районного центру — 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Через село протікає високогірна річка Бистрець. В урочищі Кедроватий зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.

Вершини, які оточують село Бистрець:

  • гора Бребенескул(2035 м.),
  • гора Ребра(2001 м.),
  • гора Шпиці(1864 м.),
  • гора Ґаджина(1664 м.),
  • гора Мариш(1345 м.),
  • гора Маришевська(1564 м.),
  • гора Озірний(1362 м.),
  • гора Кострича(1586 м.).

 

Входить до складу Карпатського національного природного парку.

Назва села Бистрець походить від назви потоку Бистрець. Як свідчать історичні дослідження, воно було присілком Дземброні, а ще раніше – Жаб’я–Ільці. Сформувалося як село у XIX-ст. — на початку минулого століття.

Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав’юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.

У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в’язниці та потім втік звідси за кордон.

У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.

Пам’ятки історії та культури, розташовані в Бистреці :

  • церква з 1872 року;
  • дзвіниця з 1872 року;
  • хрест на місці першої церкви в селі Бистрець